Сьогодні, 29 квітня 2018 року, виповнюється 100 років з дня проголошення Української Держави на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським - пам’ятна дата подій Української революції 1917-1921 років.

Відповідно до Указу Президента України № 17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років» у 2017 році Хмельницькою обласною універсальною науковою бібліотекою був започаткований цикл віртуальних виставок «Діячі Української революції 1917-1921 років». Мета презентацій - вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності.

Запрошуємо здійснити історичний екскурс в добу визвольної боротьби початку ХХ століття та становлення української державності під час перегляду матеріалів «Діячі Української революції 1917-1921 років. Павло Скоропадський».

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було встановлене 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97«Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Основоположником сучасної української літературної мови вважається Т.Г. Шевченко, який створив єдину чітку мовностилістичну систему, вивів українську мову на рівень високорозвинених європейських мов, відкрив для неї необмежені перспективи розвитку.

З метою популяризації фонду книжкових пам'яток Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки працівники відділу зберігання та реставрації бібліотечного фонду підготували віртуальну виставку «Поема «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка».

Юхим Сіцінський – діяч Української революції

1917-1921 років на Поділлі

2017-й рік в Україні – Рік Української революції 1917-1921 років

(Указ Президента України «Про заходи з відзначення 100-річчя

подій Української революції 1917-1921 років»

№ 17/2016 від 22.01.2016 р.)

Українська революція 1917-1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності. У період 1917-1921 років Україна пережила різні форми національної державності (УНР, Українська держава, ЗУНР), але державну незалежність втримати не змогла. Однак, не досягнув своєї мети, Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності.

Використано матеріали з Вікіпедії.

Серед подільських інтелігентів, які найбільше прислужилися національному відродженню у 1917-1921 роках, помітно вирізняється протоієрей
Юхим (Євфимій) Йосипович Сіцінський – видатний історик Поділля, етнограф, мистецтвознавець, музеєзнавець, релігійний та громадський діяч.

Запрошуємо переглянути матеріали та відео
                        про Ю. Сіцінського

10 березня виповнюється

230 років з дня народження керівника повстанського руху на Поділлі, «славного лицаря» 

Устима Кармалюка

(1787-1835).

Пропонуємо вашій увазі віртуальну довідку 

«Устим Кармалюк і Поділля».

http://ounb.km.ua/vistavki/karmaluk/index.php

14 січня виповнюється 135 років з дня народження видатного українського письменника, перекладача, державного і церковного діяча, засновника і першого ректора Кам’янець-Подільського державного університету Івана Івановича Огієнка (1882-1972).

З нагоди відзначення цієї дати пропонуємо вашій увазі презентацію "Наш Огієнко - невтомний сівач на українознавчій ниві".

Національна святиня українського народу

(До 455-ї річниці Першокниги

та 460-ї річниці з початку роботи над рукописом)

Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) – національна святиня нашого народу й видатна пам'ятка української книжної культури. Це перший відомий переклад канонічного євангельського тексту, виконаний українською мовою.

Пересопницьке Євангеліє – розкішна книга, вагою 9 кг 300 гр., писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Видання складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований різнокольоровими з золотом заставками, мініатюрами, ініціалами, кінцівками з українськими мотивами. За красою, витонченістю, довершеністю орнаменту письма й багатством оформлення книга не має собі рівних серед українських рукописів.

Фундаторкою величної справи творення української Першокниги стала волинська княгиня Анастасія Юріївна Жеславська-Гольшанська (Заславська-Ольшанська). Їй допомагали донька Ганна-Євдокія і зять Іван Федорович Чорторийський. Бібліограф 19 століття О.В. Терещенко називав книгу «Євангеліє княгині Жеславської».

Роботу над рукописом було розпочато 15 серпня 1556 року «в Дворци манастыри Жеславском, при церкви Святыя и Живоначальныя троица» (нині – с. Двірець Ізяславського району Хмельницької області). Тому виникає певний інтерес до давньої історії села. Чи не єдиний та найповніший історичний нарис про село Двірець подано у 3-му томі «Историко-статистического описания церквей и приходов Волынской епархии» 1893 року, складеному Миколою Теодоровичем. З історичного нарису відомо, що село Двірець – маєтність князів Заславських з 1501 року.

Робота над Євангелієм у Двірецькому монастирі тривала протягом 1556-1557 років. Тут були написані Євангеліє від Матвія та перша половина тексту Євангелія від Марка. Далі роботу було припинено і відновлено лише 1561 р. в Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці (тепер – с. Пересопниця Рівненської області), який з 1505 року знаходився у володінні князів Чорторийських. Закономірно, що саме Пересопницький монастир став місцем, де закінчили «Євангеліє княгині Жеславської». 29 серпня 1561 року у книзі було поставлено останню крапку.

Для роботи над перекладом княгиня Анастасія запросила чернця Двірецького Святотроїцького монастиря Григорія, котрий згодом став архімандритом Пересопницького монастиря та писця Михайла Василієвича, сина протопопа Сяноцького. Учені-палеографи, що аналізували почерк Євангелія, висунули гіпотезу: можливо, переписувачів було двоє, проте історія зберегла лише ім'я Михайла Василієвича.

Відомості про точну дату створення і творців вміщені в тексті самого рукопису – в записах післямови, колофонному записі, записах у кінці окремих частин пам`ятки.

До наукового обігу Пересопницьке Євангеліє ввів український учений Осип Бодянський, випускник Переяславської семінарії. І саме Бодянський назвав його Пересопницьким за місцем його написання. Хоча воно могло зватися й Двірецьким, бо писалося у селі Двірець, а могло зватися і Жеславським чи Заславським, на честь княгині Заславської – меценатки створення рукопису.

У 2001 році спільними зусиллями науковців Інституту української мови НАН України та Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, за технічної допомоги Українського мовно-інформаційного фонду, було здійснено транслітероване видання рукопису Пересопницького Євангелія із науковою обробкою – впорядкуванням, дослідженнями. Загальний наклад книги склав 500 примірників. Із 700 сторінок опублікованої книги транслітерований текст займає 270, решту сторінок присвячено дослідженням. В них простежується історія створення, відкриття та вивчення пам`ятки, подано характеристику мови та письма, археографічні та кодикологічні особливості кодексу. Видання проілюстроване численними кольоровими та чорно-білими знімками.

Із нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі з благословення Митрополита Володимира у 2008 році було здійснено факсимільне видання Пересопницького Євангелія. Більше року Українська Православна Церква спільно з Національною Академією Наук України, Національною бібліотекою України імені В. Вернадського, видавничим домом «АДЕФ-Україна» та численними меценатами працювала над тим, щоб зберегти стародавню пам'ятку українського письменства. Книга виготовлена на цупкому папері, містить усі ознаки точно виконаної копії. Її шкіряна обкладинка прикрашена срібними мініатюрами. Формат факсимільного видання майже ідентичний оригіналу. Зокрема, вага книги становить 8 кг 300 гр.  Щоб зберегти раритетність 450-річного Євангелія, книгу вирішено було видати обмеженим тиражем – лише 1000 екземплярів. Частина тиражу реалізувалась по благодійній передплаті, вартість одного примірника – 50 тис. гривень.

9 листопада 2010 року, в День української писемності та мови, на виробничому комплексі видавничого дому «АДЕФ-Україна» (м. Буча) в урочистій обстановці був надрукований 1-й аркуш видання «Пересопницьке Євангеліє. Витоки та сьогодення». Формат книги становить 220 х 200 мм, наклад – 200 примірників. Видання являє собою переклад кодексу на сучасну українську мову. Для того, щоб зробити оригінальні тексти зрозумілими сучасному читачеві, ліва сторінка кожного розвороту книги представлена у вигляді зменшеної копії оригіналу, а права – складається з двох стовпців: лівий стовпець – повний транслітерований текст, а правий – редакція сучасною українською мовою.

Видання "Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення" визнано кращою книгою України 2011 року.Вартість примірника  - 3 000 у.о. без ПДВ.

http://www.ounb.km.ua/vistavki/peresopnic/index.php

В квітні відзначається Всесвітній день книги та авторського права, який було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО у 1995 році (Резолюція № 3.18). Рішення було прийнято з метою привернути увагу державних органів і читачів до книги як найбільшого джерела знань, духовних і культурних цінностей. ЮНЕСКО обрало цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. В резолюції відзначається доцільність проведення в цей день книжкових виставок та ярмарок.

uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_книги_та_авторського_права
                                    

Працівники відділу зберігання та реставрації бібліотечного фонду та відділу мистецтв Хмельницької ОУНБ ім. М. Островського з метою пропагування саме української книги презентували книжково-ілюстративну виставку «Українська класика на екрані». Література та відеоматеріали, що представлені на виставці, допоможуть ознайомитись з класичною українською літературою, краще уявити образ героїв та запам`ятати головну ідею творів.

Однією з прикрас виставки є поема «Енеїда» Івана Петровича Котляревського, видатного українського письменника, поета, драматурга, громадського діяча. Його твір став першою пам'яткою українського письменства, укладеною розмовною українською мовою. Взявши за основу сюжетну канву однойменної поеми Вергілія, Котляревський в традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір з шести частин. У поемі автор відтворив різні сторони життя українського суспільства у другій половині 18 століття.

                                            

Перші три частини поеми були видані в 1798 році в Санкт-Петербурзі зусиллями багатого конотопського поміщика Максима Парпури під редакторством Йосипа Каменецького, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссийский язык перелициованная И. Котляревским». Книга орієнтувалася на російського читача. Друге неповне видання «Енеїди» (також лише перші три частини) побачило світ 1808 року. Його опублікували в типографії Івана Глазунова в Санкт-Петербурзі на основі видання 1798 року так само без відома і згоди Котляревського. 1809 року, за фінансової підтримки Семена Кочубея, Іван Котляревський закінчив написання четвертої частини „Енеїди“ і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою: „Вергилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И. Котляревским. Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий, Санктпетербург, в медицинской типографии“. 1821 року Котляревський закінчив написання п'ятої частини „Енеїди“, а 1827 року — шостої. Незадовго до смерті автор продав рукопис харків’янину О.А. Волохінову, який і видав його завершений твір у шести частинах у 1842 році.

uk.wikipedia.org/wiki/Енеїда_(Котляревський)

За мотивами знаменитого твору Котляревського у 1991 році на студії «Укранімафільм» режисером Володимиром Дахно за сценарієм Юрія Алікова була створена чудова повнометражна екранізація – мультфільм «Енеїда».